На думку професора Володимира Панченка, Андрухович пише все гірше

3 лютого о 16.00 в столичній книгарні «Є» назвуть переможців рейтингу «ЛітАкцент року – 2011».

Окрім номінацій на кращу книгу з художньої літератури та літературознавства, визначать також книгу-невдаху у номінації «Золота булька». Цього року головними претендентами на антипремію стали «Лексикон інтимних міст» Юрія Андруховича та роман Олеся Ільченка «Моя кохана К’яра».

«Експертне журі спочатку визначає короткий список претендентів на відзнаки, – говорить член журі, професор Володимир Панченко. – На початку року ми висунули на негативну премію книжку «Моя кохана К’яра» Олеся Ільченка. Ми знаємо його як цікавого письменника, що пише для дітей про дерева, квіти, Київ. А цей екстравагантний експеримент з романом про некрофільство йому не вдався. Збоченця з Ільченка не вийшло, книжка нецікава та монотонна».

Короткий список найкращих та найгірших українських книжок за 2011 рік визначали письменниця Євгенія Кононенко, літературознавець Євген Нахлік, головний редактор «ЛітАкцент» Володимир Панченко та літературні критики Тетяна Трофименко й Ярина Цимбал.

«Лексикон інтимних міст» Андруховича – хороший задум: розширити простір мандрів через призму особистого досвіду, – каже професор  Панченко. – Це повернення до традиції мандрівної літератури. Проте йому завадили три речі. По-перше, він загнав себе в рамки: 111 міст на всі букви абетки. Зрозуміло, що в нього нема достатньо історій, аби розповісти про стільки міст. Вдалі есеї про Варшаву, Львів, Вроцлав – міста, з якими у нього був роман, але, на жаль, таких міст небагато. По-друге, ця книжка продовжує традицію самозакоханості й егоцентризму його останнього роману «Таємниця». Він більше розповідає про себе в містах, а не про міста. А про себе він й так все розповів у попередньому романі. По-третє, Юрій Андрухович трохи загрався, вже забув, що йому за 50. Коли йому нема чого розповісти, як в оповіді про Берн, він починає епатувати. У «Рекреаціях» 20 років тому він дивував читачів полуничкою. Але в такому віці полуничка прокисла – чим далі, тим гірше».

Зранку 3 лютого журі рейтингу «ЛітАкцент року-2011» остаточно вирішать, кому віддати перемогу. Зараз на звання найкращої художньої книжки за версією «ЛітАкцент» претендують Тарас Антипович з романом-антиутопією «Хронос», збірка Іздрика «Underword» та роман Юрія Щербака «Час смертохристів». У номінації літературознавство до фіналу вийшли праця Віри Агеєвої «Апологія Модерну», книга Лариси Мірошниченко про Лесю Українку та «Від бароко до постмодерну» Леоніда Ушкалова.

Gazeta.ua

  • Mavka

    хто такий Панченко, щоб брати до уваги його думку?

  • Julia Sheshuriak

    а при чому тут “хто такий”. так можна сказати і “хто такий андрухович”, і хто така “мавка”.
    мені от теж не подобається андрухович, тому мені приємно в особі панченка бачити однодумця.

  • Студентка філфаку

    “самозакоханості й егоцентризму його останнього роману «Таємниця». Він більше розповідає про себе в містах, а не про міста.” Шановні літературознавці, та читачу саме це і цікаво! про міста я більше можу дізнатись в вікіпедії. з “таємниці” почалась моя любов до літератури, а зі вступом на філфак розчарування в критиках