У переважно російськомовному Запоріжжі стають популярними українські мистецькі вечори. В одному місці збираються люди, щоб поспівати, почитати українською або просто поспілкуватися рідною мовою. Всі ці заходи відбуваються переважно у невеличких кав’ярнях і є ініціативою міської молоді.
Засилля у регіоні російськомовного продукту і водночас брак українського змусило молодь діяти. Молоді люди, переважно студенти місцевих вишів, домовились із власниками кав’ярень, котрі безкоштовно погоджуються на проведення україномовних вечорів на своїй території.
– Не сказати, що все відбувається просто, говорить Олександра Сергієнко, організатор українських вечорів. Адже серед десятка опитаних закладів, лише два погодились на такий експеримент.
«Куди б могла піти молода, сучасна людина, просунута в технологіях, яка має свіжий погляд, я не знаю. У нас, чомусь, українське асоціюється із шароварами. Я нічого не маю проти ані шароварів, ані паляниць, але все ж таки хочеться, щоб українське мало сучасний вигляд», – говорить Олександра Сергієнко.
Українські вечори стали модними у Запоріжжі за останні кілька років, коли з медіапростору почало швидко зникати все українське. Це не системний рух і такі вечори не проходять щотижня. Раз на місяць у кращому випадку, бо організатори все роблять власними силами і спонсорів не мають.
Вчорашня студентка журфаку Ольга Філіпова відвідує такі заходи постійно. Вона каже, що це чи не єдиний спосіб втамувати спрагу за українською мовою у майже повністю російськомовному середовищі Запоріжжя.
«Тому що тут нема українського ні медіа-продукту, ні якихось ресурсів україномовних. Книги дуже важко знайти. Українська сучасна література майже відсутня на полицях книгарень», – зазначає Ольга Філіпова.
За даними соціологічних опитувань, 86 % населення області визначили українську рідною мовою, більшість шкіл теж україномовні. Ці цифри підтверджені результатами всеукраїнського референдуму початку 90-х та даними перепису населення від 2001 року. Крім того, серед майже двох мільйонів населення області, майже півтора мільйони – це етнічні українці.
Втім, державна мова звучить хіба що на державні свята, на день народження Тараса Шевченка та в ефірі обласної державної телерадіокомпанії. Російськомовний обласний центр диктує умови решті територій. Намагання Запорізької обласної ради встановити російську мову регіональною – пряме свідчення цього процесу.
Простір вживання української зменшується, говорить завідувач кафедри українознавства Запорізького національного університету Ольга Стадніченко. Філологи вишу разом із волонтерами громадських організацій у 2009 році провели власне дослідження, результати якого не обнадійливі. Українську мову штучно виштовхують із ужитку.
«Визначено було, що тільки філармонія обласна і театр імені Магара проводять свої вистави українською мовою. А, наприклад, театр ляльок, який налаштований на дитячу аудиторію, – там тільки три відсотки спектаклів ставлять українською мовою», – зауважує філолог.
Попри це, деякі запорізькі політики переконують: треба рятувати російську. Так, зокрема, заявляє депутат обласної ради і секретар комісії з гуманітарних питань, регіонал Ігор Грозовський.
А на прохання назвати приклади утисків російської мови в Запоріжжі, він сказав: «Так зразу назвати не можу. Ну, по-перше, скорочення навчання російською. Тобто, є певні плани, які реалізовувалися за попередніх років. Відкривались українські школи на базі традиційно російськомовних».
Не чекаючи на те, чим закінчаться мовні суперечки у високих кабінетах, організатори українських вечорів у Запоріжжі роблять свою справу. Восени на запоріжців чекають нові зустрічі і нові вечори українського мистецтва.