Лінгвісти описали нову мову, яка з’явилася у дітей австралійських аборигенів з племені вальбірі. За словами дослідників, це не вигадана дитяча мова, а жива мова з унікальними граматичними особливостями. Подробиці наводяться в статті дослідника Кармел О’Шеннессі для журналу Language.
У своїй статті лінгвіст з Університету Мічігану (США) описала змішану мову, якою розмовляють аборигени на півночі Австралії, в пустелі Танамі. Аналізуючи дієслівні конструкції цієї мови, названої лайт вальбірі, О’Шеннессі дійшла висновку про те, що ця мова – дійсно повноцінна мова, а не піджін, і що вона з’явилась через вивчення місцевими дітьми двох мов відразу.
Досліджуючи, як діти в селі Лайаману засвоювали мови, Кармел О’Шеннесі виявила, що вони створили нову часову категорію, якої немає ні в англійській мові, ні в вальбірі, ні в кріолі. Як приклад немайбутнього часу О’Шеннессі наводить фразу Nganimpa-ng gen wi-m si-m worm mai aus-ria. (А ще ми бачили черв’яків у нас удома). У формі wi можна впізнати англійське we, “ми”, у формі si – англійське дієслово see, “бачити”, а ось закінченням m є новинкою. Воно означає, що дія мала місце у минулому або відбувається зараз, але не належить до майбутнього. Англійський займенник з допоміжним дієсловом I’m (“я” в теперішньому часі) був переосмислений в “я” немайбутнього часу.
Лінгвіст виявила, що по тій же моделі у дітей із змішаних сімей вальбірі утворилися форми yu-m (“ти” в немайбутньому часі) і wi-m (“ми” + немайбутній час). Потім з метою узгодження цей же маркер почав приєднуватися до дієслова. Ця конструкція характерна не лише для “дитячої мови”. Вона закріпилася в мові, і тепер так говорять всі жителі села молодше 35 років, 350 осіб з 700.
Дослідники вважають, що форма, яка існує в одній з мов, була не просто переосмислена, але дала початок новому елементу в системі граматичних категорій. Система часу є фундаментальною річчю для будь-якої мови, тому вчені вважають, що мають справу з новою мовою, якої сорок років тому ще не було. Кармел О’Шеннесі також відзначає, що позиції лайт вальбірі виглядають надійнішими, ніж позиції старого вальбірі, і можливо, через декілька століть дослідники розглядатимуть цю системну зміну як факт стрімкої еволюції однієї мови. Мовні процеси протікають дуже повільно, тому остаточна ясність навряд чи може бути досягнута за короткий час.