«Рубати дерево» Дарини Гладун – той випадок, коли ціла поетична книжка є суцільним концептуальним експериментом.
Продовжують з’являтися нові книжки лауреатів літературної премії видавництва «Смолоскип». Цього разу вийшла друком збірка минулорічної лауреатки Дарини Гладун. Дарина – уродженка Хмельницького, живе в Києві, крім поезії, займається прозою та перформансом, що можна назвати досить перспективним поєднанням.
Книжка має назву «Рубати дерево». Її не просто взято з якого-небудь рядка чи заголовка вірша. Вона символізує всю візуальну, композиційну та певною мірою смислову концепції книжки. В «деревному» дусі витримано мінімалістичне монохромне оформлення. Нумерація розділів, починаючись від нескінченності та «звужуючись» до нуля, теж нагадує відповідні кола зрубаного стовбура. Нарешті, дерево та пов’язані з ним речі є одними з головних символів збірки.
Взагалі, символічний ряд у Дарини Гладун досить багатий. Часто з міфологічним корінням. Земля, змія, шкіра, смерть, серце і багато іншого. Про це, зрештою, детальніше та ґрунтовніше можна прочитати в післямові до книжки. Її написав літературознавець Юрій Ковалів.
Дарина Гладун. Рубати дерево. – Київ: Смолоскип, 2017.
світло росте із землі
перестиглим житом
з поля куди не біжи
а до лісу далеко
дівчина
жовтогаряча лисиця
прийшла купається
торкає колосся
руками хвостом і лапами
її чорний ідол
з іменем чоловіка
і єдиним набоєм
чекає темряви
темрява
з іменем жінки
чекає сонця
лисиця
жовтогаряча
чекає пострілу
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
постріл заплутався
у перестиглому житі
Ці образи супроводжують то верліброві «епічні» історії (включно з трендовим нині родинним епосом і не менш трендовими воєнними мотивами), то метафоричні твори, то тексти дуже ритмізовані, аж до магічного настрою і структури. Улюблені прийоми поетки тут – повтори, «секвенції» в різній формі, що часом навіть перебувають на межі «фірмовості» й надуживання.
Усе це поєднується з особливою увагою до графіки, різноманітних знаків, розташування слів на сторінці та інших суто візуальних ефектів. Приблизно таких:
|| | |водорості|| | || || |
||що ростуть із моїх долонь| || |
|сягають корінням самого дна|| |
і вершечками ловлять відблиски сонця||| |
на нерівній поверхні води |
що я називаю небом|||| ||| || |
іноді хмари пливуть там кораблями>>>>>
і спотикаються об коралові рифи<<<<<<<
чи скелі<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<
чи інші хмари<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<
тоді падає дощ .. … … … … … … … … …
або уламки дощу. .. . .. .
іноді падають люди||||||||||||| ||||||||| |
стають примарами атлантиди
|іноді падаєш ти|
іноді падає
|ти
ша|
||||||||||||||||||| |||||||||||||||||||| | |
Книжка Дарини Гладун «Рубати дерево» безперечно належить до найбільш самобутніх поетичних видань 2017 року.